Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 916/1688/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д.Кривди, С.Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Одесавинпром"на постановувід 16.12.2015Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/1688/15за позовомпершого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській областідоПриватного акціонерного товариства "Одесавинпром"провнесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу у судове засідання прибули:прокурорПопенко О.С. (посв. від 17.09.2014 № 029012),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Одесавинпром" про, з урахуванням уточнення позовних вимог, внесення змін до договору оренди від 25.12.1992 , а саме:

викласти п. 3.2 розділу 3 договору у наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 198 120,86 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.";

викласти п. 3.3 розділу 3 договору у наступній редакції: "Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції поточний місяць.";

розділ 3 договору оренди доповнити пунктом 3.12 "Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Одесавинпром" від 25.12.1992.".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.10.2015 (колегія суддів: Л.Степанова, М.Никифорчук, Ю.Шаратов) позовні вимоги задоволені частково: викладено п. 3.2 розділу 3 договору оренди від 25.12.1992, у наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 198 120,86 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством".

У решті позову відмовлено.

Рішення мотивоване наступним.

25.12.1992 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Одесавинпром" (орендар) укладений договір оренди майна цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства "Одесрадгоспвінпром" (далі - Договір), згідно з яким орендодавець прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного побутового підприємства "Одесрадгоспвінпром", що розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10.

Відповідно до п. 3.1 та додатку № 2 до Договору орендна плата нараховується до держбюджету України у сумі 345 тис. рублів.

У п. 3.6 даного договору зазначено, що розмір орендної плати може бути переглянутим на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 6.1 даного Договору визначено, що його укладено з 25.12.1992 по 25.12.1997.

Передача вищезазначеного майна від орендодавця до орендаря відбулася 25.12.1992, про що свідчить укладений між сторонами акт приймання-передачі.

У подальшому сторонами укладені зміни та додаткові угоди до даного договору, а саме 24.12.2002 укладена додаткова угода, згідно з якої договір оренди від 25.12.1992 (зі змінами) викладений у новій редакції, зокрема внесені зміни до розрахунку орендної плати та продовжено термін його дії на 3 роки.

27.01.2006 укладено Договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу "Одесавинпром" (у редакції договору від 25.12.2002). Пунктом 2 даного договору сторонами погоджено, пункт 10.1. договору оренди цілісного майнового комплексу "Одесавинпром" (у редакції договору від 25.12.2002), викласти у наступній редакції: "10.1. Цей договір укладено терміном на 10 (десять) років та діє з 25.12.2005 року по 25.12.2015 року включно". Відповідно до п. 3.2 даного договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 4 жовтня 1995 року № 786, зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 19.01.2000 № 75, і складає за рік 271 552 грн, за базовий місяць (листопад 2002 ) 22 947,28 грн.

27.12.2007 укладений договір про внесення зміни до Договору, у якому сторони погодили пункт 3.2 Договору викласти у наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27.12.2006 № 1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку січень 2007 року: 43 769,95 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за місяць оренди лютий 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди січень 2007 року на індекс інфляції за лютий 2007 року включно."

Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 та від 04.10.1995 № 786", яка набрала чинності 20.09.2011, затверджені нові орендні ставки за використання державного майна, у т.ч. за використання цілісних майнових комплексів, а саме, орендна ставка за використання цілісного майнового комплексу лікеро-горілчаної та виноробної промисловості становить 25%, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що орендна плата за використання ЦМК "Одесавинпром" з моменту внесення змін до Методики повинна становити без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2011 року) - 198 120,86 грн.

На виконання постанови КМУ від 14.09.2011 № 961 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 11-05-05256 від 15.11.2011 до якої Фонд державного майна України додав договір про внесення змін до Договору з розрахунком орендної плати, який підписано з боку орендодавця.

На дану претензію відповідачем надана відповідь від 14.12.2011 № 707 у якій відповідач зазначає, що на його думку вимога про перерахування орендної плати з 20.09.2011 є безпідставною та суперечить законодавству.

Наведене стало підставою для звернення прокурором із відповідним позовом. При цьому, у своїй позовній заяві прокурор звертає увагу суду на те, що про зазначені у позовній заяві обставини прокуратурі місті Одеси стало відомо лише у жовтні 2014 року із звернення Державної фінансової інспекції в Одеській області, а тому строк для звернення до суду, на думку прокурора, у прокуратури міста Одеси не пропущений.

Відповідач, заперечуючи проти позовних, зазначає що, згідно з п. 10.3 додаткової угоди, зміни та доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні.

Також, відповідач зазначає, що позивачем оцінка вартості державного майна не проводилась з 2002 року, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що застосування акту оцінки державного майна станом на 30.09.2002 у розрахунку орендної плати на час подання позову є порушенням приписів пунктів 4, 5.5, 8 Методики.

Разом з тим, відповідач зазначає, що викладені у позовній заяві умови щодо місячної орендної плати, погіршують його становище як орендаря. Відповідачем заявлене клопотання про застосування строків позовної давності.

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд зазначив наступне.

У пункті 3.6 Договору, у редакції додаткової угоди від 24.12.2002 сторони погодили, що розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством. Отже, у даному випадку, перегляд орендної плати у зв'язку із внесенням змін до методики її розрахунку є обґрунтованим.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 і від 4 жовтня 1995 року № 786" від 14.09.2011 № 961 змінено (збільшено) орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств. Зокрема, у додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, для цілісних майнових комплексів державних підприємств тютюнової промисловості, лікеро-горілчаної та виноробної промисловості, радгоспів заводів (що виробляють виноробну продукцію) встановлено орендну ставку у розмірі 25 відсотків. Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961 набрала чинності з 20.09.2011.

Відтак, наявні підстави для внесення відповідних змін до Договору від 25.12.1992.

Суд не приймає довід відповідача про неможливість застосування акту оцінки цілісного майнового комплексу від 30.09.2002 до розрахунку розміру орендної плати, оскільки відповідно до статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. № 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3) оцінка об'єктів оренди проводиться при укладенні та при продовженні договору оренди у разі якщо на момент продовження дії договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Отже, у випадку внесення змін до чинного договору оренди нова оцінка об'єкта оренди не проводиться.

Не підлягає задоволенню і заява відповідача про застосування позовної давності, оскільки право на внесення змін до Договору у зв'язку із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961 може бути реалізоване протягом всього строку дії вказаного договору. Враховуючи, що відповідач заперечує проти внесення відповідних змін до договору, у даному випадку наявне триваюче правопорушення. Відтак, перебіг позовної давності не розпочався, так як триваюче правопорушення ще не закінчене на момент розгляду спору.

З посиланням на вказане, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги про викладення п. 3.2 Договору, у редакції запропонованій позивачем (визначення орендної плати у розмірі 198 120,86 грн).

Водночас, щодо решти позовних вимог, судом зазначено таке.

Частиною п'ятою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно із частиною третьою статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на приписи частини п'ятої статті 188 Господарського кодексу України, частини третьої статті 632 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до Договору шляхом викладення п. 3.3 розділу 3 Договору у наступній редакції: "Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції поточний місяць.". А також, шляхом доповнення розділу 3 Договору оренди майна цілісного майнового комплексу державного підприємства "Одесавинпром" від 25.12.1992 зі змінами та доповненнями пунктом 3.12 "Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Одесавинпром" від 25.12.1992".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 (колегія суддів: І. Філінюк, Л. Лавриненко, О. Аленін) рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2015 скасоване в частині відмови у задоволені позовних вимог, прийняте у цій частині нове рішення, яким позов задоволений.

Погодившись із правовим обґрунтуванням місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанцій зазначив також наступне.

Якщо після укладення правочину, змінюється Цивільний кодекс України або інші акти цивільного законодавства, у зв'язку з чим правочин стає суперечити відповідним актам законодавства, такий правочин слід привести у відповідність до змінених правил поведінки або визнати його недійсним.

Таким чином, зміна орендних ставок обумовлена зміною законодавства, яке їх визначає, стає підставою для зміни умов договору в частині орендної плати. До того ж можливість таких змін передбачена умовами Договору оренди.

Даний висновок суду, поряд з іншим, ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 20.08.2013 по справі №5017/781/2012. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що посилання відповідачів на те, що зміна методики розрахунку, зміна централізованих цін і тарифів, прийнятих пізніше ніж укладений договір, не мають зворотної дії в часі з посиланням на приписи ст.58 Конституції України, є безпідставними.

З посиланням на вказане, апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду в частині відмови у позові та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить скасувати постанову у повному обсязі, а рішення місцевого господарського суду у частині задоволення позову, із прийняттям нового рішення, яким у позові відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує позицію судів попередніх інстанцій про правомірність позовної вимоги щодо приведення умов Договору у відповідність до вимог законодавства, зокрема Методики, у спосіб встановлення орендної плати з урахуванням ставки, встановленої законодавством.

Водночас, правомірним є висновок суду апеляційної інстанції щодо можливості внесення судовим рішенням змін до договору з моменту, що передує ухваленню такого рішення (ч.5 ст. 188 ЦК України), оскільки встановлення або зміна орендної ставки оренди державного та комунального майна набирає чинності, а отже є обов'язковою для учасників орендних правовідносин, з моменту набрання чинності законодавчим актом, яким така ставка встановлюється або змінюється.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12 2006 № 1846 внесені зміни до Методики, зокрема до пункту 8, якими визначено, що річна ставка орендної плати розраховуються шляхом множення вартості майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки, на орендну ставку, визначену у додатку № 2.

Водночас, відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року, у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.

Зі змісту вказаних законодавчих положень вбачається необхідність здійснення незалежної оцінки вартості орендованого майна державної та комунальної форм власності.

А тому, нездійснення сторонами Договору, зокрема уповноваженим державним органом в інтересах якого звернувся позивач до суду, незалежної оцінки вартості майна оцінюється колегією суддів Вищого господарського суду України як порушення законодавства.

Однак, зважаючи на те, що нездійснення сторонами оцінки орендованого майна призводе до ухилення відповідача від сплати орендної плати у встановленому законодавством розмірі, а метою внесення змін до Договору є збільшення орендної плати, колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує постанову апеляційного господарського суду, якою внесенні зміни до договору у редакції, наведеній позивачем.

За таких обставин, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одесавинпром" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі № 916/1688/15 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил